Реформа теплопостачання: яким шляхом підемо

23 травня 2024

Конфлікт в країні примушує шукати нові рішення для забезпечення теплопостачання в Україні. Експерти вважають, що використання теплових насосів може бути одним із таких рішень. Тому реформування системи теплопостачання є нагальною необхідністю.

Фото: danfoss.com

Система централізованого теплопостачання (ЦТ) в Україні переживає занепад. Це пов'язано з багатьма факторами: недосконалість державної політики в цій сфері, зношеність мереж, застаріле обладнання, непередбаченість з боку уряду та інші проблеми. Унаслідок цього багато міст вже відмовились від системи ЦТ або намагаються це зробити. Однак досвід європейських країн показує, що централізоване теплопостачання може бути ефективним, якщо запроваджуються інноваційні технології і державна підтримка.

Як розумно використовувати наявні ресурси і як реагувати на нові виклики, пов’язані з війною та змінами клімату, обговорювали учасники конференції "Реформа теплопостачання: використання теплових насосів", організованої аналітичним центром та громадською організацією "Екоклуб".

Як централізоване теплопостачання стало тягарем

З кінця 1990-х років до повномасштабного вторгнення Росії в Україну ми втратили близько 45% централізованої теплової генерації. Люди почали відмовлятися від цієї системи на користь автономного опалення, щоб мати можливість отримувати якісне тепло й гарячу воду тоді, коли їм це потрібно, а також економити фінанси. Багато міст скористалися цією можливістю, адже низькі тарифи на тепло і відсутність державної компенсації призвели до великих боргів у теплоенергетичних підприємств. Тому громадам стало економічно нерентабельно утримувати котельні та застарілі системи централізованого теплопостачання.

За останніми даними Державної служби статистики, протяжність магістральних і розподільних теплових мереж в Україні становить понад 24 тис. км. З них 20,8 тис. км складають комунальні мережі. Стан більшості з них на 2020 рік був критичним: більше 28% використовувалися понад 25 років, 43% – більше 10 років. Лише 29% мереж мали термін експлуатації менше 10 років. Втрати тепла в тепломережах коливаються від 5 до 32%, в середньому близько 14,3%.

"В Україні через багаторічні проблеми в державній політиці у сфері централізованого теплопостачання система ЦТ повільно гниє. Відсутність необхідних регламентних робіт, постійні фінансові труднощі операторів, низькі тарифи та зростаючі борги загострюють кризу в цій галузі. Більше 70-80% мереж і обладнання теплокомуненерго є застарілими та не відповідають сучасним вимогам. Втрати у системах централізованого опалення можуть досягати 20-30%. Внаслідок цього кількість споживачів ЦТ за останнє десятиліття зменшилась вдвічі", – зазначає Андрій Мартинюк, керівник ГО "Екоклуб".

Кількість споживачів ЦТ за останнє десятиліття зменшилась вдвічі…

Кількість домогосподарств у містах, підключених до центрального теплопостачання, знизилась з понад 80% до приблизно 50% з моменту проголошення незалежності України. При цьому нові будинки не підключаються до централізованого теплопостачання.

Яскравим прикладом відмови від ЦТ є Закарпаття. Ще у 2012 році там фактично було зупинено централізоване опалення, оскільки місцева влада розробила програму для швидкого відключення будинків від міської системи опалення й залучила фінансування з різних бюджетів. Соціально незахищеним сім'ям надавали безкоштовно котли для індивідуального опалення.

Від ЦТ також відмовилися мешканці Тростянця, Нікополя, Марганця, Покрова та інших міст.

"Міста потрапили в спіраль деградації централізованої системи опалення: чим більше будинків відключається, тим дорожчою стає послуга для тих, хто залишається підключеним до системи," – зауважує Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації "Енергоефективні міста України".

Ця ситуація загрожує знищенню галузі, особливо на фоні зменшення фінансових можливостей міст, що не можуть підтримувати свої комунальні підприємства.

"В умовах війни це неприпустимо, оскільки оператори стають вразливими до обстрілів, а споживачі не отримують впевненості у теплопостачанні взимку," – відмічає Андрій Мартинюк.

Централізоване опалення є найдешевшим способом досягнення низьковуглецевого і кліматично нейтрального теплопостачання міст, тому ліквідація ЦТ шкодить нам самим.

Крім того, без централізованого теплопостачання подальший перехід від викопних енергоресурсів до відновлювальних стане практично неможливим та вимагатиме значних фінансових витрат і нових технологій.

Отже, централізоване опалення – це найбільш економічний шлях для досягнення низьковуглецевого і кліматично нейтрального опалення міст, у зв'язку з чим ліквідація ЦТ може завдати нам серйозної шкоди.

Досвід інших країн у реформуванні системи теплопостачання

Тим часом, поки наша система централізованого теплопостачання деградує, в світі впроваджуються зовсім інші процеси. Центральне теплопостачання працює не в усіх європейських країнах з огляду на величезні початкові капіталовкладення. Однак держави, що мають такі системи, прагнуть їх розвивати та використовувати ефективніше.

Кирило Баранчук, інженер технічної підтримки "Danfoss Україна" розповів, що у світі існує чотири покоління систем централізованого теплопостачання: 1G – парове, 2G – радянське, 3G – з тепловими пунктами і лічильниками, 4G – багатосекторні енергосистеми, які впроваджуються в Європі. Наразі розробляється 5G – низькотемпературні мережі, які використовують теплові насоси для підвищення температури теплоносія до необхідних значень.

Кирило Баранчук, інженер технічної підтримки "Danfoss Україна". Фото: ГО "Екоклуб"

В Україні нині присутній мікс з трьох поколінь систем ЦТ. У наших будинках все ще експлуатуються гідроелеватори другого покоління, встановлюються теплові пункти третього покоління, а також впроваджуються різні SCADA-системи четвертого покоління. Найефективнішою технологією вважається енергетична мережа з розподіленою генерацією.

"У нашій команді працюємо над національним планом з енергетики та клімату," – зазначила Олена Павленко, президентка DiXi Group. – Однією з цілей є досягнення 40% використання альтернативних джерел енергії у системі теплопостачання. Це надзвичайно складне завдання, адже наразі Україна значною мірою залежить від викопних видів пального. Для успішного виконання цієї мети країна повинна зосередити увагу на міжнародній співпраці та перейняти досвід інших країн."

Зокрема, Олена Павленко вважає досвід країн ЄС і США у використанні теплових насосів надзвичайно цінним, адже це дозволяє максимально ефективно використовувати такі технології.

"Це поєднання з геотермальними технологіями – термальним теплом, яке є під нашими ногами – може забезпечити нас якісним та економічним опаленням в зимовий період, а також ефективним охолодженням влітку," – наголошує Олена Павленко.

Вона також зазначила, що ця технологія може стати конкретним рішенням під час реформування ЦТ і забезпечити енергетичну безпеку в країні. Геотермальна енергія, на відміну від інших джерел, є стабільною, отже, нам гарантовано тепло на 50 років наперед.

Своїм досвідом використання геотермальних рішень у Європі поділився Санджив Кумар, керівник відділу політики Європейської ради з геотермальної енергії (EGEC). Найбільша кількість проектів у цій галузі реалізується в Швеції, Німеччині, Франції, Фінляндії, Польщі та Швейцарії. Інші країни центральної Європи також почали активно впроваджувати геотермальну енергію, що підтверджується даними, що у 2022 році в Європі було встановлено 2,19 млн геотермальних теплових насосів — і цей показник зростає.

"Використання теплових насосів стало основним напрямком для опалення будинків," – зазначив Санджив Кумар. "Наша мета – забезпечити приблизно 12 млрд кВт·год теплової енергії. Наразі тривають роботи з переобладнання існуючих систем ЦТ для використання теплових насосів як додаткового джерела енергії."

Використання теплових насосів стає провідним методом опалення будинків…

Представник Європейської ради з геотермальної енергії розповів про декілька цікавих проектів. Наприклад, у Франції на теплоцентралі встановили великий тепловий насос, який підвищив температуру теплоносія до 55 градусів. Інший приклад – місто Мюнхен, яке планує поступово перейти на геотермальні джерела тепла. Вони можуть слугувати як основним, так і додатковим джерелом. Також варто зазначити досвід Польщі, де 112 квартир переходять на опалення за допомогою теплових насосів, доповнених сонячною електростанцією.

"Коли ми говоримо про четверте і п’яте покоління систем теплопостачання, всі вони так чи інакше використовують теплові насоси," – зауважив Санджив Кумар.

США також мають амбітні цілі щодо декарбонізації, яких планують досягти зокрема завдяки впровадженню теплових насосів.

Згідно зі словами Шона Порсе, голови програми "Дані, моделювання та аналіз" Офісу геотермальних технологій Міністерства енергетики США, продовження впровадження теплових насосів може дозволити США до 2050 року скоротити потребу у нових інфраструктурах на 43 600 миль, зменшити потребу в генерації на 410 ГВт, а також знизити викиди CO₂ на 7 гігатонн. Це також дозволить зекономити близько 1,6 трлн доларів.

Реформування системи центрального теплопостачання: перші кроки

Перед тим як переймати досвід західних країн, потрібно підготувати умови для змін. Головною проблемою для виробників і постачальників тепла в Україні є брак фінансування. Замість того, щоб модернізувати свої системи, теплоенергетики змушені шукати кошти на газ.

"Щоб система теплопостачання розвивалася, потрібно вирішити фінансові питання," – зазначив Василь Шкураков, в.о. міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України. "Ключовим завданням нашого міністерства є забезпечити підприємствам теплокомуненерго можливість належної модернізації та інвестування. На жаль, тарифна політика та мораторій на підвищення тарифів перешкоджають спробам як органів місцевого управління, так і самих підприємств інвестувати в розвиток системи теплопостачання. Однак останні події показують важливість розвитку централізованого теплопостачання в містах з використанням різних видів енергії."

Ключове завдання, над яким сьогодні працює Мінвідновлення, – надати можливість підприємствам ТКЕ забезпечувати сучасну модернізацію та інвестування у свої основні засоби…

В.о. міністра також розповів про нову Державну цільову економічну програму з енергетичної модернізації підприємств ТКЕ, яка наразі погоджується з міжнародними партнерами для реалізації до 2030 року. Ця програма зосереджена на модернізації системи ЦТ за найкращими світовими практиками.

Член Національної комісії, що регулює сфери енергетики та комунальних послуг Олександр Формагей зазначив, що Регулятор зараз працює над зміною підходу до тарифоутворення, щоб підприємства ТКЕ могли інвестувати в оновлення основних фондів. Іншим завданням є перехід на довгострокове планування (не менше ніж на 5 років) на основі відповідних інвестиційних планів і схем теплопостачання міст.

Олександр Формагей, член НКРЕКП. Фото: ГО "Екоклуб"

Згідно з думкою представника НКРЕКП, розвиток теплопостачання в Україні відбуватиметься в трьох основних напрямках. Перший – це перехід від централізованого до помірно централізованого теплопостачання з розвитком децентралізованих джерел енергії і когенераційних установок. Другий – сприяння інвестуванню, зменшенню втрат у мережах та підвищенню енергоефективності споживачів. Третій напрямок – це використання відновлювальних джерел енергії для зменшення залежності від викопного пального.

І ці зміни вже відбуваються. Наприклад, у Харкові, де через бойові дії знищено всі системи генерації, активно впроваджуються когенераційні установки та блочно-модульні котельні, що має сприяти стабільному теплопостачанню.

У Житомирі завдяки швейцарському проекту було встановлено сучасну ТЕЦ, що функціонує на деревині. Термодинамічна установка органічного циклу Ренкіна забезпечує одночасне виробництво теплової та електричної енергії з потужністю в 1,2 МВт електричної та 7,1 МВт теплової енергії. Вартість проекту склала близько 300 млн грн.

"Такий проект для нас абсолютно виправданий," – зазначив Сергій Сухомлин, мер Житомира. "Дві третини витрат покриваються грантами, а приблизно 30% забезпечує бюджет міста. Окупність проекту – близько 6 років. Цього року розпочинаємо будівництво ще однієї, більш потужної станції на 2,4 МВт таланту з 2,2 МВт електричної та 12 МВт теплової потужності за кошти Європейського банку реконструкції та розвитку."

На думку міського голови Житомира, такі проекти можна реалізувати в інших містах України з наявністю деревини. Однак він звернув увагу на те, що постанова Кабміну забороняє використовувати деревину діаметром більше 7 см, яка повалена і гниє в лісах. Ще одне джерело для енергії – сміття. Кожне місто продукує кількість відходів, що при переробці та використанні фракції RDF (паливо, що виготовляється з відходів) може забезпечити до 30% теплопостачання міста.

"В Житомирі ми запустили сміттєпереробний завод, і щороку залишається близько 35 тисяч тонн RDF, що за енергетичною цінністю дорівнює 18-20 млн кубометрах газу, що в грошах становить близько 300 млн грн," – додав Сухомлин, акцентуючи на успіхах у газозаміщенні.

Однак для розвитку альтернативних і відновлювальних джерел енергії в сфері теплопостачання потрібні зміни в законодавстві.

"Ми звертаємося до закону 'Про теплопостачання', згідно з яким тариф на виробництво теплової енергії з альтернативних видів пального становить 90% від тарифу на газове тепло. Це робить неприбутковою діяльність на альтернативному паливі," – зауважив міський голова Житомира. "Цей закон був прийнятий давно, і його необхідно оновити."

Необхідні зміни до законодавства, щоб стимулювати використання альтернативних та відновлювальних джерел енергії. Тариф на виробництво теплової енергії з альтернативних видів пального становить лише 90% вартості тепла з газу, що робить його нерентабельним…

Альтернативні джерела енергії стають доступними також для співвласників багатоквартирних будинків. З 7 травня 2024 року Фонд енергоефективності України запровадив нову програму "ГрінДІМ", яка надає гранти на встановлення в об'єднаннях співвласників багатоквартирних будинків сонячних електростанцій і теплових насосів.

Отже, Україна почала вивчати та запроваджувати нестандартні рішення, і наявність централізованого теплопостачання полегшує перехід до кліматично нейтрального опалення.

"Ми маємо міжнародні зобов'язання щодо декарбонізації – поступово відмовлятися від вугілля та газу в опаленні, а також дбати про енергетичну безпеку країни, оскільки наші енергетичні інфраструктури піддаються нападам," – підсумувала Олена Павленко, президентка DiXi Group.

Впровадження теплових насосів є рішенням, яке може покращити якість централізованого теплопостачання і зменшити витрати для споживачів, додав Андрій Мартинюк.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"

Теги:теплоенергетикаGreen DealреформаDiXi GroupтеплопостачанняТКЕПоділитись