“Зрадоперемоги”– 2021 та неясне майбутнє української ВДЕ-генерації

28 січня 2022

Виклики минулого року визначають тренди та завдання для української “зеленої” енергетики на 2022 рік

Попередній рік можна вважати доволі успішним для відновлюваної енергетики, яку більшість країн світу визнали ключовим інструментом для досягнення кліматичної нейтральності в економіці. На кліматичній конференції ООН у Глазго лідери країн оголосили про підвищення цілей зі скорочення викидів у Національно визначених внесках (НВВ) та задекларували план закриття вугільних потужностей.

Україна також стала частиною цього тренду. Країна затвердила оновлений НВВ, опрацьовуються стратегії розвитку основних економічних секторів з урахуванням нових кліматичних вимог, вводяться нові “зелені” потужності.

До того ж, 2021 рік став роком надзвичайного зростання цін на природний газ (в 15-20 разів) і вугілля (в 3 рази), що призвело до подорожчання електроенергії та опалення. Експерти пояснюють це явище збігом геополітичних подій та природних факторів. Але саме цей екстремальний досвід підтвердив вибір розвинутих країн на користь “зеленої” енергетики. В Єврокомісії заявили про необхідність прискорення розвитку цієї галузі.

“Замість того, щоб бути паралізованими або уповільнювати процес через зростання цін в енергетичному секторі, ми повинні пришвидшити перехід на відновлювальну енергію, щоб зробити її доступною для всіх”, – зазначив Франс Тіммерманс, віце-президент ЄК, відповідальний за Європейський зелений курс.

Для виробництва електроенергії з ВДЕ в Україні це був досить напружений рік, який успадкував борги перед виробниками з попереднього 2020 року, відзначився втратою кількох інвесторів, численними судовими позовами до держави та боротьбою проти запровадження акцизного збору.

Що наразі відбувається у секторі ВДЕ-генерації та які перспективні на напрямки виділяють експерти та аналітичні центри, досліджувала “Українська енергетика”.

Розвиток галузі значно сповільнився

На фоні невизначеності стосовно погашення боргів перед виробниками з ВДЕ за електроенергію, постачену в 2020 та 2021 роках, пандемії COVID-19 та потреби в удосконаленні законодавства, сектор відновлюваної енергетики України продовжував нарощувати потужності.

Однак, фахівці галузі вважають, що нове будівництво відбувалося досить повільно, особливо в порівнянні з рекордовим 2019 роком, коли встановлена потужність об’єктів з “зеленим” тарифом за рік досягла 4658 МВт.

Так, за даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), у 2021 році в Україні було введено в експлуатацію 731 МВт потужностей промислових ВДЕ на “зеленому” тарифі.

З цього обсягу на ВЕС припало 359 МВт, на СЕС – 305 МВт, електростанції на біомасі – 43 МВт, біогазові станції – 20 МВт та малі ГЕС – 4 МВт.

Згідно з відомостями регулятора, у 2021 році найбільше потужностей додалося у вітроенергетиці. Було введено в експлуатацію 359 МВт вітрових електростанцій, що у 2,5 раза більше за показник 2020 року (144 МВт) і у 1,2 раза вищий за показник промислових СЕС, введених в експлуатацію у 2021 році.

Загальна потужність об'єктів ВДЕ на кінець 2021 року досягла 9656 МВт.

З них потужність ВЕС становила 1673 МВт, промислових СЕС – 6381 МВт, СЕС приватних домогосподарств – 1205 МВт, електростанцій на біомасі – 152 МВт, біогазових станцій – 124 МВт, малих ГЕС – 121 МВт.

Загальна потужність об’єктів ВДЕ на кінець 2021 року з розбивкою за видами генерації, МВт. Джерело – НКРЕКП, Держенергоефективності, діаграма за даними Energy Map – Л. Білозерова

“За загальною встановленою потужністю на кінець 2021 року, вітроенергетика залишається другою, після сонячної енергетики. Проте саме вітроенергетичний сектор України додав найбільшу кількість нових потужностей до “зеленого” енергетичного міксу України в минулому році”, – коментує підсумки року Катерина Книш, аналітик Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА).

На фоні зменшення активності у будівництві промислових СЕС, у Держенергоефективності відзначають значне зростання розподіленої генерації, що в основному пов’язано з приватними сонячними електростанціями, які отримали “зелений” тариф. У 2021 році приблизно 15 тисяч українських домогосподарств встановили фотоелектричні системи, що майже удвічі більше, ніж у 2020 році.

Фахівці пояснюють цю різницю тим, що для побутових установок ставки “зеленого” тарифу залишилися на тому ж рівні, тоді як для промислових СЕС законом 810-IX були значно знижені.

В цілому на кінець 2021 року в Україні налічується близько 45 тисяч домогосподарств, які використовують сонячні панелі та економлять на електриці. Загальна потужність таких СЕС перевищила 1,2 ГВт і, за оцінками фахівців, може задовольнити потреби в “чистій” електроенергії приблизно 460 тисяч домогосподарств.

Зростання кількості власників домашніх електростанцій, які поповнюють спільноту “прос’юмерів”, на думку спеціалістів Держенергоефективності, відповідає вимогам європейського законодавства в плані розвитку розподіленої генерації.

За загальною встановленою потужністю на кінець 2021 року, вітроенергетика залишається другою, після сонячної енергетики

Домашні СЕС є найбільш популярним в Україні видом місцевої генерації. Джерело – solarhome

Втім, найбільший відсотковий приріст потужностей показали ТЕС на біомасі, збільшивши свої потужності у 2021 році майже на 40%. Введено в експлуатацію 43,1 МВт до стану 109 МВт, що працювали на кінець 2020 року. Потужність біогазових станцій зросла за рік на 19,2%, до 124,1 МВт, а малих ГЕС на 3,3% – до 120,9 МВт.

Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України (БАУ), уточнив, що дані Державної служби статистики, оприлюднені у грудні 2021 року, демонструють зростаючий тренд розвитку сектора біоенергетики України.

“Як і у попередні роки, у структурі виробництва енергії з відновлюваних джерел у 2020 році найбільша частка належала біопаливу та відходам – 75,4%, – конкретизував експерт, – Обсяг “загального постачання первинної енергії з біопалива та відходів” зріс на 26% і становив – 4241 тис. тонн н.е. у 2020 році (проти 3349 тис. тонн н.е. у 2019 році). Постачання первинної енергії з біопалив та відходів у обсязі 4241 тис. тонн н.е. у 2020 році еквівалентно заміщенню приблизно 5,2 млрд куб м природного газу.”

Чи виникнуть нові борги за "зеленим" тарифом?

Експерти галузі оцінюють подальший розвиток ВДЕ як невизначений. Одна з причин - незадоволеність інвесторів сектору.

“Якщо 2019 рік вважається рекордним для українського сегмента ВДЕ, а 2020 рік – роком виживання та боротьби, то у 2021 році сектор відновлювальної енергетики поставав перед вибором, який вектор розвитку обере уряд країни, – вважає Катерина Книш, керівник аналітичного департаменту УВЕА. Один із напрямків передбачає кардинальні зміни в енергетичній парадигмі та модернізацію енергетичної системи з екологічно чистим майбутнім, забезпечуючи масштабне та збалансоване використання ВДЕ. Інший же – зосереджений на підтримці традиційної генерації, якій також скоро потрібні значні інвестиції для заміни зношених потужностей.”

У 2021 році сектор відновлювальної енергетики поставав перед вибором, який вектор розвитку обере уряд країни

Фахівці підкреслюють, що найбільш проблемним моментом 2021 року стало погашення боргів перед виробниками з ВДЕ та виконання умов Меморандуму про взаєморозуміння. Але, на їхню думку, спостерігається позитивна тенденція.

Так, з літа 2021 року ДП “Гарантований покупець” розпочав погашення заборгованості перед виробниками з ВДЕ за попередні періоди, а восени уряд надав “Укренерго” державну гарантію для залучення позики шляхом розміщення євробондів на суму до 22,8 млрд грн.

НЕК “Укренерго” у листопаді 2021 року повідомило про випуск п’ятирічних “зелених” єврооблігацій сталого розвитку на суму 825 мільйонів доларів США з дохідністю 6,875%. Завдяки цим коштам, ДП “Гарантований покупець” змогло погасити заборгованість виробникам з ВДЕ за 2020 рік та частково розрахуватися за боргами 2021 року. При цьому залишок коштів, належний до виплати в обсязі 2,7 млрд грн за “зелену” енергію перед компанією “ДТЕК ВДЕ” було сплачено вже в січні 2022 року.

Однак, як розвиватимуться події цього року - невідомо. Ситуація з накопиченням боргів може повторитися, оскільки в державному бюджеті на 2022 рік знову не передбачено 20% коштів для підтримки розвитку ВДЕ, що були гарантовані урядовим меморандумом 2020 року.

Протидія акцизу та нові ініціативи

Варто також нагадати про спільні зусилля гравців сектору проти введення акцизного збору на електроенергію з ВДЕ, що передбачалось першою версією закону №5600. Врешті-решт, закон було прийнято наприкінці 2021 року без включення акцизу до документа.

Серед позитивних моментів експерти відзначають, що з січня 2021 року “зелені” облігації стали доступними як інструмент залучення капіталу на внутрішньому ринку України. До цього часу вони використовувались лише на міжнародних ринках. Також у Міністерстві енергетики розробили законопроект про запровадження контрактів на різницю замість фіксованих виплат за “зеленим” тарифом.

Позитивні зміни відзначає і голова правління УВЕА Андрій Конеченков. Він підкреслив, що в 2021 році державні органи влади вперше почали активно обговорювати нові механізми підтримки розвитку ВДЕ, будівництво систем накопичення енергії (СНЕ) та розвиток ринку офшорної вітроенергетики.

У 2021 році Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законодавчі зміни щодо розвитку систем накопичення енергії, які офіційно визначають поняття СНЕ та можливості їх будівництва в Україні, хоча й не передбачають програм підтримки. У 2021 році перші СНЕ були запущені в експлуатацію такими компаніями, як “ДТЕК ВДЕ” та KNESS Group.

Державні органи влади вперше почали серйозно обговорювати нові механізми підтримки розвитку ВДЕ, будівництво систем накопичення енергії (СНЕ) та розвиток ринку офшорної (морського базування) вітроенергетики.

“Офшорна вітроенергетика вже не виглядає як щось ефемерне для ринку ВДЕ. Окрім активної співпраці УВЕА з Дансько-Українським енергетичним партнерством та асоціаціями вітроенергетики країн Чорноморського регіону, Міністерство енергетики активно співпрацює зі Світовим банком у розробці техніко-економічного обґрунтування таких проектів”, – повідомив Андрій Конеченков – Зі свого боку, Держенергоефективності вже включило “офшорну вітроенергетику” як перспективний напрямок розвитку ринку з ВДЕ в проект Національного плану дій з відновлюваної енергетики до 2030 року, а першу офшорну вітроелектростанцію ми очікуємо побачити в Україні до кінця 2028 року.

При цьому голова правління УВЕА зауважив, що, незважаючи на всі труднощі, ці зрушення підтверджуються запуском нових енергетичних об'єктів з ВДЕ, включно з вітроенергетикою.

Новотроїцька ВЕС потужністю 72,6 МВт, Херсонська область. Джерело – УВЕА

За даними УВЕА, у 2021 році реалізовано ряд потужних вітроенергетичних проектів: перша черга Дністровської ВЕС в Одеській області загальною потужністю 40 МВт, Запорізька вітроелектростанція компанії Eurocape Ukraine I загальною потужністю 98 МВт, Сиваська ВЕС загальною потужністю 245,7 МВт, з яких 144,3 МВт були введені в експлуатацію у 2021 році, та ВЕС Южне Енерджі з встановленою потужністю 76,5 МВт.

Втім, Андрій Конеченков зазначив, що ринок ВДЕ все ще залишається в очікуванні.

Він вважає, що кроком вперед стало виконання урядом своїх фінансових зобов’язань перед виробниками з ВДЕ по погашенню боргів за 2020-2021 роки та підписання президентом зобов’язань України на СОР26 в Глазго про відмову від використання вугілля до 2040 року.

При цьому, залишаються невирішеними питання Конституційного провадження проти “зеленого” тарифу, ініційованого 17 липня 2020 року 47 народними депутатами, та справи щодо незаконної державної підтримки виробників з ВДЕ через “зелений” тариф, відкритої в Антимонопольному комітеті України громадською організацією “Ліга антитрасту”.

Чи планується введення нових потужностей?

За оцінками аналітиків Bloomberg NEF, понад три чверті зусиль зі скорочення викидів у наступні дев'ять років припадатиме на енергетичний сектор та більш швидке розгортання вітрових і сонячних електричних систем.

При цьому експерти наголошують, що інвестиції в сектор ВДЕ залежать від фінансової та законодавчої стабільності країни. Враховуючи накопичені борги перед виробниками “зеленої” енергії у 2020 та 2021 роках, Україна не може похвалитися сприятливим інвестиційним кліматом.

Згідно з даними Bloomberg NEF, Україна залишається країною з високими ризиками: у 2021 році вона зайняла 21 місце в рейтингу інвестиційного потенціалу країн, що розвиваються, або 48 місце в глобальному масштабі серед 136 країн світу.

У 2021 році до міжнародного арбітражу надійшло два позови проти держави від інвесторів у ВДЕ – компаній Modus Energy International B.V. та SREW N.V. – щодо незаконності ретроспективного перегляду ставки “зеленого” тарифу. Крім того, історії закордонних інвестицій в Україні, такі як компанія TIU, яка в грудні 2021 року змушена була демонтувати промислову СЕС у Нікополі, не додають довіри до українського правосуддя.

Тим не менше, експерти профільних ВДЕ-асоціацій відзначають збереження інтересу інвесторів до “зеленого” потенціалу України.

Георгій Гелетуха, голова правління БАУ, у коментарі “Українській енергетиці” підкреслив, що в умовах зростання цін на традиційні енергоносії, енергія з ВДЕ стала ще конкурентоздатнішою. Він додав, що вартість електроенергії з газу і вугілля зросла пропорційно зростанню вартості цих ресурсів, тоді як ціна електроенергії з сонця, вітру та гідроресурсів залишилася стабільною.

“Вважаємо, що розвиток сонячної і вітрової генерації стане базовим для заміщення вугілля з сегмента електроенергетики. Біоенергетика відіграватиме ключову роль у заміщенні природного газу в теплопостачанні і для декарбонізації транспорту. Біометан є однією з найперспективніших опцій для декарбонізації газових маневрених потужностей і також транспорту,” – поділився своєю думкою щодо потенціалу галузі Георгій Гелетуха.

Біогазова електростанція, Вінницька область, Україна. Джерело – БАУ

Обережний оптимізм спеціалістів щодо зростаючого інтересу стейкхолдерів до “зеленої” енергетики в Україні розділяють і експерти УВЕА.

“Попри те, що в 2021 році всі реалізовані вітроенергетичні проекти швидше завершили будівництво, розпочате ще в 2020 році, ніж починали нові, інвестори продовжують вкладати кошти в Україну, усвідомлюючи всі “ризики країни” і сподіваючись на виконання урядом своїх зобов’язань перед ними,” – зазначив Андрій Конеченков. – “Аналізуючи наявні дані, Українська вітроенергетична асоціація вже прогнозує досягнення 7 ГВт вітрових потужностей до 2030 року, які можуть бути реалізовані лише за наявності сприятливих бізнес-умов у країні.”

Хоча уряд досі не визначився із остаточними механізмами роботи нового інструменту для підтримки ВДЕ, зокрема “зеленими” аукціонами, у новий рік Україна увійшла зі старими проблемами, без вирішення яких не варто очікувати на стрімкий подальший розвиток сектору.

Що чекає “зелений” сектор у 2022 році?

Згідно з даними НКРЕКП та Держенергоефективності, загальна потужність сектору відновлюваної енергетики (включно з домашніми СЕС) у 2021 році зросла на 1157 МВт. Однак, це не говорить про те, що всі ці потужності активні. За оцінками “Укренерго”, з установлених 8451 МВт, лише 8056 МВт генерують електроенергію.

На основі цього, основним завданням галузі на 2022 рік вважається збереження тренду на розгортання нових об’єктів та сприяння розвитку ВДЕ на ринкових основах.

Експерти ринку наголошують, що протягом наступних двох років необхідно прийняти низку законодавчих актів для запровадження нових стимулів розвитку ВДЕ у вигляді Feed-in Premium, корпоративних PPA, “зелених” аукціонів, запровадити використання гарантій походження, підтримати розвиток малої розподіленої генерації через механізм Net Billing або Net Metering.

Враховуючи подальший розвиток генерації з ВДЕ, фахівці радять прискорити будівництво маневрових потужностей, систем зберігання та накопичення енергії. Вони пропонують уряду розглянути потенціал будівництва та законодавчо визнати будівництво гібридних електростанцій з ВДЕ, офшорних ВЕС і технологій “зеленого” водню.

Серед світових трендів ВДЕ, що вплинуть на Україну

Згідно зі звітом Deloitte, дослідники виокремлюють п’ять основних тенденцій розвитку сектору ВДЕ, які будуть особливо актуальні у 2022 році.

По-перше, це нові технології “чистої” енергії, що дозволять ефективно інтегрувати ВДЕ у національні енергосистеми, забезпечити стійкий розвиток розподіленої генерації, а також переробку зношених комплектуючих електростанцій.

По-друге, нові конфігурації та бізнес-моделі для розподіленої генерації, підтримуючи поєднання сонячних батарей та накопичувачів, плаваючих СЕС.

Третій напрямок стосується розвитку інфраструктури передачі електроенергії, особливо для офшорних вітрових електростанцій.

Четвертий – націлений на оптимізацію стратегій та екологічності системи ланцюгів поставок.

П’ятий напрямок стосується розвитку циркулярної економіки: продовження терміну експлуатації, підвищення продуктивності “зелених” технологій, відновлення та повторного використання обладнання і матеріалів.

Нові технології моніторингу стану сонячних панелей за допомогою дронів, Покровська СЕС потужністю 240 МВт, Дніпропетровська область. Джерело – ДТЕК 

Опитані експерти зазначають, що виробники “зеленої” енергії очікують реальних дій з боку влади щодо вектора розвитку відновлювальної енергетики.

Щоб перейти на ринкові умови, постачальникам енергії з ВДЕ потрібні нові інструменти, що вже успішно функціонують в інших країнах. Фахівці підкреслюють, що протягом наступних двох років необхідно буде прийняти низку законодавчих актів для впровадження відповідних фінансових механізмів.

Крім того, для стабільного розвитку галузі уряд має ухвалити рішення щодо будівництва маневрових потужностей, а також систем зберігання та накопичення енергії. Для глобального співробітництва з міжнародними партнерами фахівці пропонують законодавчо визнати будівництво гібридних електростанцій із ВДЕ та офшорних ВЕС для виробництва “зеленого” водню.

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"

Автор: Лариса БілозероваТеги:COP26вітряні електростанціїдомашні СЕСсонячна електростанціяСЕСДерженергоефективностіНКРЕКПВЕСВДЕПоділитись