Зростання частки АЗС, що мають ознаки продажу фальсифікату або порушень касової дисципліни

21 квітня 2021

Аналітики виявили докази торгівлі фальсифікованими пальними та порушень касової дисципліни, залишаючись у Києві, що, на їхню думку, вказує на масштабність проблеми

На ринку роздрібної торгівлі нафтопродуктами зростає частка АЗС, що виявляють ознаки продажу фальсифікату або порушення касової дисципліни, що негативно впливає на довкілля та призводить до спотворення конкуренції. Такі дані були озвучені експертами Консалтингової групи "А-95" за результатами дослідження роздрібної торгівлі у 2020-2021 роках.

“Ми отримали докази продажу фальсифікату та порушення касової дисципліни, не залишаючи межі Києва. Це вказує на великі масштаби проблем, які досі залишаються невирішеними, а тому будуть тільки наростати. Легальному бізнесу доведеться обирати між прозорою діяльністю та "тіньовими" операціями”, – заявив директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.

Експерти проаналізували структуру цін у різних сегментах ринку, враховуючи закупівельну вартість пального, податки (акциз і ПДВ), витрати на експлуатацію та типові знижки. В Україні функціонує приблизно 7 650 АЗС, які під час дослідження були розподілені на п’ять цінових категорій.

“На паливному ринку в Україні немає такої жорсткої конкуренції в жодній країні Європи. Це підтверджує не лише різноманітність форматів АЗС та їхня висока концентрація, а й коливання цін, які досягають майже 25%. В Європі цей показник не перевищує 5%, що вказує на існування серйозної проблеми, адже закупівельна вартість пального є практично однаковою для всіх”, – пояснив Куюн.

За підсумками розрахунків було виявлено, що в мережах вищого та середнього цінового сегментів націнка становила 2,5-3,0 грн/л (далі без ПДВ). 56% українських АЗС, які спеціалізувалися на продажу пального в нижньому ціновому діапазоні, у другому півріччі 2020 року та I кварталі 2021 року отримували прибутки тільки від продажу дизельного пального на рівні 0,5-0,6 грн/л, тоді як реалізація скрапленого газу та бензину була збитковою.

“Ми запитуємо: за кошти яких ресурсів продавці дешевого пального збільшують свою присутність на ринку, купуючи нові АЗС, газонаповнювальні станції, нафтобази, а також спонсоруючи футбольні клуби та політичні проєкти? Адже діяльність цих мереж є збитковою або принаймні малорентабельною. Тож ми звернули увагу на джерела постачання та якість пального, а також провели доступні споживачам дослідження касової дисципліни на цих АЗС, що пояснює цю аномалію”, – наголосив Куюн.

Контрольні закупівлі пального виявили значні відхилення від нормативних показників, таких як вміст сірки, бензолу, ароматичних вуглеводнів. В пробах бензину з «БРСМ» та SunOil було виявлено моно-метил-анелін (ММА) - токсичну речовину, заборонену для використання в паливах не тільки в Україні, а й у Європі та США. Це вказує на кустарне походження пального, яке є значно дешевшим за легальне через несплату акцизу.

Експерти також провели аналіз касових чеків. Онлайн-сервіс Державної податкової служби України не зміг верифікувати чеки зі станції Motto. Чеки з АЗК "БРСМ-Нафта" також не підтверджували здійснення операції купівлі за готівку.

Консалтингова група "А-95" прогнозує, що через нелегальне виробництво нафтопродуктів на міні-НПЗ та нафтобазах, а також через порушення касової дисципліни на АЗС державний бюджет України у 2021 році недоотримає понад 22 млрд грн акцизу та ПДВ, що на 21% більше, ніж у 2020 році.

Теги:Поділитись