Зростання державного боргу України: які перспективи фінансової підтримки з-за кордону

02 травня 2024

Цього року держава планує отримати 37,4 мільярда доларів від міжнародних партнерів. Ці кошти будуть спрямовані на соціальні потреби.

Фото: Shutterstock

Фінансування бюджету України під час конфлікту критично залежить від зовнішніх вливань. З початку року держава вже отримала 12 мільярдів доларів зовнішньої підтримки. Наступні транші залежать від виконання Україной своїх зобов’язань.

"Ми впевнені, що цього року та наступного ми зможемо профінансувати всі соціальні виплати, пенсії та субсидії. Усе, що зобов’язана виконати держава, ми будемо робити вчасно і повністю. Американська підтримка надає нам впевненість у виконанні цих зобов’язань на 100%", – розповів під час національного телемарафону прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

На підтримку з боку США Україна все ж може розраховувати. Йдеться про близько 8 мільярдів доларів, які призначені лише на цей рік. Поряд з Штатами найбільшими донорами для України залишаються ЄС, Міжнародний валютний фонд, Світовий банк та кілька окремих країн, таких як Японія, Великобританія та Норвегія.

"Ми можемо бути спокійними в 2024 році. По цьому року є чітке розуміння фінансування, яке необхідне для соціальних витрат. Хочу нагадати, що ми фінансуємо війну з наших податків – це 1,7 трильйона гривень. Макрофінансова допомога може бути використана тільки для соціальних цілей. Наступний рік формально передбачає 12 мільярдів від ЄС. Щодо американської допомоги в 2025 році поки що неясно", – пояснив економіст Олег Пендзин.

Чи здатна Україна успішно виконувати зобов’язання, прописані у угодах з міжнародними партнерами, – досліджували експерти консорціуму RRR4U. "Українська енергетика" проаналізувала найважливіші дані.

Плани на 2024 рік: багато завдань і великі фінансові потреби 

У цьому році для стабільної роботи Україні необхідно 37,3 мільярда доларів. Від надходження цих коштів залежить функціонування всієї соціальної сфери країни. Міжнародні партнери фінансують витрати на зарплати бюджетників, пенсії та інші соціальні гарантії, у той час як власні кошти держава спрямовує на оборону, оскільки західні партнери не бажають фінансувати військову сферу.

Головними фінансовими донорами України залишаються країни Європейського Союзу, США, Міжнародний валютний фонд та ініціативи окремих країн, таких як Японія та Норвегія. Після тривалої паузи ситуація з фінансуванням з США нарешті зрушила з місця. У 2024 році Україна має отримати 7,8 мільярда доларів, проте наразі Штати ще не оприлюднили перелік вимог до України.

ЄС готовий виділити 16 мільярдів євро на підтримку нашої країни цього року. Для отримання більшої частини цієї суми Україні потрібно буде вчасно виконати низку умов. Це буде основою для виділення 11,5 мільярдів євро, решту ЄС надасть без жодних зобов’язань з нашого боку.

"Починаючи з року Україна вже отримала близько 12 мільярдів доларів зовнішньої фінансової підтримки для покриття бюджетного дефіциту. Напередодні надійшли 1,5 мільярда євро від ЄС в рамках нового механізму Ukraine Facility. У рамках пакету допомоги від США отримаємо майже 8 мільярдів доларів для підтримки бюджету. Ці кошти допоможуть Україні фінансувати медичні послуги, зарплати лікарів та вчителів, а також соціальні програми," – повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Близько 12 мільярдів доларів зовнішнього фінансування Україна отримала з початку року для покриття дефіциту бюджету

Ще одним важливим донором є Міжнародний валютний фонд. У 2024 році передбачені чотири транші допомоги, загальна сума яких становитиме 5,4 мільярда доларів.

Світовий банк також пообіцяв Україні 1,5 мільярда доларів, і для отримання цих коштів Верховна Рада вже ухвалила три важливих законопроєкти.

"Іноземна допомога має вирішальне значення для України. Виконання умов є знаковим для партнерів, адже свідчить про надійність держави, що вона впроваджує усі необхідні реформи та зміни, щоб досягти макроекономічної стійкості, на яку розраховують партнери. Про важливість зовнішнього фінансування свідчить той факт, що в березні обсяг сукупного державного боргу зріс на більше ніж 7 мільярдів доларів. Ми продовжуємо залишатись залежними від іноземної допомоги для фінансування критичних статей бюджету," – зазначив директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович під час презентації звіту про виконання програм МВФ та допомоги ЄС консорціумом RRR4U.

Своєчасне виконання зобов’язань гарантує фінансову допомогу 

Кожна організація або країна, що готова фінансувати допомогу Україні, вже запланувала ці кошти у своєму бюджеті. Далі все залежить від нашої держави. За своєчасне виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами Україна отримуватиме фінансування. У випадку з Європейським Союзом йдеться про механізм Ukraine Facility: 50 мільярдів євро протягом 4 років.

"Фінансова підтримка передбачає три елементи: 1) бюджетна підтримка, 2) інвестиційні кошти, 3) субсидії для зниження процентних ставок та технічна підтримка. Бюджетну підтримку надаватимуть щоквартально за умови виконання встановлених індикаторів," – зазначається у звіті експертів консорціуму RRR4U.

Частину коштів від ЄС Україна вже отримала – це 6 мільярдів євро у двох траншах. 4,5 мільярда євро були надані в березні у вигляді перехідного фінансування, ще 1,5 мільярда – в квітні завдяки виконанню п’яти зобов’язань. Український уряд підготував спеціальний документ "План України", що містить конкретні реформи та зміни у різних галузях, які держава зобов’язалася реалізувати в найближчі роки. Цей документ вже направлено європейським партнерам. 

"Перехідне фінансування дозволяє нам отримувати підтримку до остаточного запуску Ukraine Facility. В рамках програми Україна вже отримала 6 мільярдів євро у березні та квітні цього року. Коли План для Ukraine Facility буде затверджено в ЄС, ми отримаємо наступний платіж обсягом 1,89 мільярда євро у червні, а також 4,11 мільярда євро та 4 мільярда євро в рамках програми у вересні та листопаді," – зазначила міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Частину коштів від ЄС Україна вже отримала – це 6 мільярдів євро у двох траншах: 4,5 мільярда євро в березні у форматі перехідного фінансування, а ще 1,5 мільярда в квітні.

Отже, "План України" є основним елементом для отримання допомоги від ЄС. Документ має бути затверджений кожною країною ЄС, і цей процес ще триває. У ньому описані різноманітні галузі, а загалом ідеться про 150 умов співпраці. Виконання цих умов поки що не викликає проблем. Виконання кожного з індикаторів має зв’язок з певною сумою коштів, яка варіюється залежно від траншу: від 100 мільйонів до понад 450 мільйонів євро.

"Індикатори істотно різняться. Для одних необхідно ухвалити спеціальні закони, а для інших потрібно розробити стратегії. Ми знаємо, що Україна має звичку ухвалювати стратегії, які потім не виконуються. Тому нам треба перейти до практичного етапу їх виконання. Наголошую: якщо не буде виконано якесь зобов’язання, фінансування за ним не буде. Тобто у II кварталі ми можемо отримати більше 4 мільярдів євро, але лише за умови виконання всіх індикаторів," – зазначила старша експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.

До виконання зобов’язань залучені представники всіх державних інституцій. Таким чином, результати співпраці покажуть, які саме є слабкі місця у виконанні реформ та змін. Загалом до кінця року Україна зобов’язана виконати 31 умову в рамках співпраці з Євросоюзом. Успішна реалізація цих реформ забезпечить безперешкодне отримання фінансування.

З початку року вже вдалося виконати п’ять зобов’язань. Одним з них стало створення комісії для проведення конкурсу до Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя. Також Україна почала реалізацію Плану заходів для подолання ризиків, визначених у третьому раунді Національної оцінки ризиків. Кабінет міністрів успішно схвалив і Національну стратегію доходів, що має підсилити фіскальну спроможність України. Це також важливий крок до адаптації українського податкового та митного законодавства до стандартів Європейського Союзу. Ще одне зобов’язання, яке вже виконано, – це набуття чинності законодавства про підтримку індустріальних парків.

До кінця року Україна має виконати 31 зобов’язання в рамках співпраці з Євросоюзом. Успішне виконання цих реформ забезпечить безперешкодне отримання коштів.

В рамках "Плану України" передбачено низку реформ для забезпечення прозорого та стійкого функціонування ринку землі. Одне з цих зобов’язань Україна вже успішно виконала – вдосконалено протоколи інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром прав на нерухоме майно.

"Основне навантаження у цьому році припадає на IV квартал. У разі затримок або невиконання індикаторів Європейська комісія може зменшити фінансування від початково запланованої суми. Відтак затримки з реформами можуть негативно вплинути на фінансову підтримку, що в свою чергу відобразиться на загальному стані справ в Україні," – зауважив аналітик політики та даних Інституту аналітики та адвокації Віталій Набок.

Ситуація в енергетиці: наразі без перегляду цін для населення

Частина зобов’язань України перед ЄС стосується енергетичного сектору та охорони навколишнього середовища. Більшість з цих зобов’язань ще знаходиться на етапі виконання.

Кабінет міністрів триває активну роботу над Інтегрованим планом з енергетики та клімату. Проект документу вже оприлюднено и триває обговорення. Однак терміни, встановлені для ухвалення Стратегії термомодернізації будівель до 2050 року, а також Плану заходів для її реалізації Україна вже виконала, хоча цей пункт співпраці був запланований на II квартал нинішнього року. У другій половині року Україні потрібно імплементувати закони щодо REMIT, тобто забезпечення доброчесності та прозорості на оптовому енергетичному ринку. В цьому контексті вже виконано кілька важливих кроків – НКРЕКП розробила низку документів, пов’язаних з порядком та вимогами. 

"Проте до кінця квітня НКРЕКП ще залишалося підготувати технічне завдання на створення інформаційної системи для виконання своїх функцій, щоб індикатор вважався виконаним", – зазначається у звіті експертів консорціуму RRR4U.

Україна мала запровадити ринкову концепцію відновлюваної енергетики до кінця року. Однак це зобов’язання було виконане раніше.

До кінця року Україні також потрібно забезпечити ринкову концепцію відновлюваної енергетики. Це зобов’язання було виконане раніше. Відповідно до постанови Кабінету міністрів, схваленої ще 1 березня, уряд реалізував декілька новацій, зокрема розробив моделі контрактів на різницю для переможців аукціонів за механізмом ринкової премії та спростив умови участі в аукціонах для нових учасників.

У IV кварталі 2024 року Україні необхідно забезпечити гарантії незалежності енергетичного регулятора – НКРЕКП. План заходів вже розроблено. Щодо питання тарифів, то європейські партнери поки що не планують його піднімати. Тобто перегляду цін на комунальні послуги для домогосподарств не буде. Однак на майбутнє передбачено розроблення спеціального документа, котрий регламентуватиме порядок формування тарифів. 

МВФ: співпраця без несподіванок 

Наприкінці березня Міжнародний валютний фонд здійснив третій перегляд програми співпраці з Україною. У результаті було надано новий транш в обсязі 880 мільйонів доларів. Програма зазнала певних змін, проте зміни носили переважно косметичний характер. Ніякі нові вимоги не були додані, а лише коригувалися терміни виконання вже узгоджених зобов’язань.

"Нам надали більше часу для якісного опрацювання всіх питань. Це не свідчить про те, що ми десь не встигли. У попередніх переглядах деякі важливі виклики не були реалізовані вчасно, тому терміни зрушувалися. Цей раз був спільним рішенням," – пояснив економіст Центру економічної стратегії Максим Самойлюк.

Україна зуміла виконати два важливих зобов’язання. Вдалося підготувати концептуальну записку щодо програми "5-7-9%", що тепер більше орієнтована на підтримку малих та середніх підприємств. Також оптимізовано роботу Вищого антикорупційного суду.

Потенційним викликом для України під час наступного перегляду програми співпраці з МВФ у червні може стати виконання зобов’язання щодо перезавантаження роботи Бюров економічної безпеки.

Наступний перегляд програми співпраці з МВФ відбудеться у червні. Потенційним викликом для України може стати виконання зобов’язання про перезавантаження Бюро економічної безпеки.

"Україна повинна ухвалити новий закон про БЕБ, який надасть чіткі повноваження у розслідуванні серйозних економічних злочинів відповідно до міжнародної практики, а також встановить правові основи діяльності БЕБ у частині відбору керівництва та персоналу. У законі буде збережено існуюче розмежування слідчих повноважень БЕБ та НАБУ. Нове законодавство створить умови для зміни керівництва та детективів БЕБ через прозорі конкурси, що дозволить бюро виконувати свою функцію в запобіганні економічним злочинам та схемам, які завдають збитків бюджету," – зазначається у звіті експертів консорціуму RRR4U.

Минулого року в Верховній Раді було зареєстровано два законопроекти про перезавантаження БЕБ. Один з них був рекомендований до розгляду профільним комітетом парламенту, а інший підготував уряд. Проте останній варіант зустрів чимало критики, оскільки не відповідав усіма вимогам, зобов’язаним міжнародними партнерами. Врешті-решт депутати проголосували за цей законопроект у першому читанні. Проте Верховна Рада ще має можливість внести зміни до документа перед його остаточним голосуванням.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"

Теги: бюджет моніторинг фінансова допомога МВФ Кабмін борг ЄСПоділитись